ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ

Богдан-Юрій Ярославович Янівський (4 липня 1941, Львів, УРСР — 17 червня 2005, Львів) — український композитор, піаніст та педагог. Народний артист України (1991). Лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка 1997 року.

Життєпис

Богдан-Юрій Янівський народився у Львові у музичній родині. Прекрасна професійна освіта, отримана у Львівській консерваторії імені Миколи Лисенка, розкрила його здібності спершу як піаніста (клас професора Олега Криштальського, 1967), пізніше як композитора (клас Романа Сімовича і Дезидерія Задора, 1978).

Творча атмосфера за театральними лаштунками (його батько Ярослав очолював хор оперного театру) також, без сумніву, сприяла формуванню ґрунту, на якому і вибудовувалося професійне чуття молодого композитора. Практика роботи музичним редактором на Львівському радіо (1963–1967), а згодом, упродовж 30 років музичним керівником Львівського театру для дітей і юнацтва (1967–1997) була для Богдана Янівського своєрідними «університетами» у розумінні як усталених класичних традицій, так і «вимушеного офіціозу», проте й, звичайно, нових віянь часу, пошуків власного стилю, тонкого відчуття можливостей виконавців і відкритість до емоційних бажань слухачів.

Його композиторський почерк формувався, з одного боку, на добрій фаховій базі знання традицій української музики попередніх епох, уже сформованої лірично-сентиментальної пісенної культури 1950-х років (творчість Олександра Білаша, Ігоря Поклада, Анатолія Кос-Анатольського), що вже завоювала свою нішу в музичному просторі, а з іншого – на «всотуванні» п'янкої атмосфери 1960-х, що синтезувала, здавалося б, непоєднуване – автентичність української народної пісні та нові музичні тенденції – рок-н-рол, джаз тощо. Як слушно зауважує доктор мистецтвознавства, професор Любов Кияновська, «глибинні традиції нації у світогляді "шістдесятників" трансформуються надзвичайно багатогранно, можливо, вперше включаючи в свій обіг поняття парадоксу, несподіваності синтезу інтелектуального і емоційного, оригінального і банального, національного і вселюдського, досягаючи при тім максимальної концентрації розмаїтих, а навіть радикально протиставлених понять у єдності».

У 1983–1995 роках Богдан-Юрій Янівський був головою правління Львівської організації Спілки композиторів України, з 1995 – головою Івано-Франківського осередку НСКУ. Знання митець передавав і молодому поколінню – студентам Донецької (з 1991) та Львівської консерваторій (з 2000).

Композитор був нагороджений Кавалерським Хрестом Ордена Заслуги Республіки Польщі (2004). Його творчі здобутки також були належно оцінені: звання заслуженого діяча мистецтв України, народного артиста України (1991), лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка (1997). Проте найважливішими для нього завжди залишалися любов, прихильність і пошана з боку виконавців і слухачів.

Помер та похований у Львові на 51 полі Личаківського цвинтаря.