КОМПОЗИТОРСЬКА ТВОРЧІСТЬ

Загалом перелік творчого доробку композитора прийнято формувати за принципом жанрової ієрархії – від найскладніших до найменших за формою і значимістю. І дійсно, якщо робити жанровий список творчої спадщини Богдана-Юрія Янівського, то на перші місця, без сумніву, стануть великі твори для театральної сцени – опери, мюзикли, музика до драматичних вистав. Цей каталог досить значний: опера «Олеська балада» за романом Р. Іваничука «Черлене вино», опера-казка «Царівна-жаба» на текст Романа Кудлика, опера-ораторія «Золотий гомін» за текстами Павла Тичини; мюзикли «Лис Микита», «Перстень спокуси», «Том Соєр», «Хоробрий півник»; музика до понад двохсот вистав класичних українських і зарубіжних п'єс (Вільяма Шекспіра, Фрідріха Шіллера, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Миколи Куліша, Антона Чехова, Івана Тобілевича та інших), творів сучасних Богданові Янівському драматургів (Олексія Коломійця, Євгена Шварца, Миколи Шатрова).

Досвід роботи в театрі був продовжений у музиці до телефільмів і мультиплікації. До цього слід додати масштабні твори для симфонічного оркестру – сюїти, увертюри, фортепіанний концерт, композиції для фортепіано, хору. А завершуватимуть список вокальні твори значно менші за форматом – солоспіви й дуети у супроводі фортепіано.

Утім пісенно-романсовий жанр, хоча й стоїть переважно на останньому місці у жанровій мистецькій класифікації, за іронією долі, для дуже багатьох авторів став ознакою їхньої популярності, «впізнаваності» у загальному музичному просторі (радіо- і телеефіру, концертної естради, репертуару відомих співаків). Не становить виняток і творчість Богдана-Юрія Янівського, пісні якого були не лише музичними символами свого покоління, а продовжують звучати, завойовують нових прихильників, дістають подальше життя у найрізноманітніших аранжуваннях, органічно вписуючись у виконавську панораму сучасної української естради.